Бактерії продемонстрували здатність пришвидшувати мінералізацію CO2

Бактерії Geobacillus здатні прискорити мінералізацію вуглекислого газу в екстремальних умовах. Занурення таких мікробів під землю разом із вловленим CO2 може забезпечити більш довготривале зберігання парникових газів, пише New Scientist.

Вчені зі Школи гірничої справи та технологій Південної Дакоти виділили види бактерій Geobacillus із компостної купи у штаті Вашингтон – як відомо, вони переносять високі температури та тиск.

В ході лабораторних випробувань дослідники порівняли швидкість мінералізації CO2 при розчиненні у воді за участю цих мікробів і без них. Вони протестували процес при різних температурах, тиску та солоності, які можна порівняти з екстремальними умовами глибоко під землею, де може зберігатися CO2. Вони також протестували цей процес на різних типах базальтових порід.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Імунітет продовжує страждати через куріння ще довго після відмови від цигарок – дослідження

Без мікробів не спостерігалося жодної мінералізації CO2. За словами вчених, цей процес зазвичай займає роки навіть у ідеальних геологічних умовах. Однак коли мікроби були присутні, вуглекислому газу знадобилося всього 10 днів, щоб сформувати мінеральні кристали при температурі 80°C і тиску, що приблизно в 500 разів перевищує тиск на рівні моря. Така висока швидкість в екстремальних умовах може призвести до того, що більше CO2 буде заблоковано у сховищах глибоко під землею, таких як виснажені резервуари нафти та газу.

Ключем до такої швидкої швидкості мінералізації є фермент карбоангідраза, що виробляється бактеріями, кажуть вчені. Як тільки розчин CO2 розчиняє породу, фермент швидко знижує кислотність розчину, тому магній і кальцій, що вивільняються з породи, можуть утворювати карбонатні мінерали.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Критикували допомогу Україні, прикидаючись родичами військових США: Facebook видалив чергову мережу китайських ботів

Дослідники також планують протестувати бактерії Bacillus, виділені із глибини колишньої шахти в Південній Дакоті, а також генетично модифіковані штами, щоб визначити, які мікроби діють найкраще. Наступним кроком буде тестування мікробів у реальному сховищі.

При цьому залишаються відкриті питання щодо стійкості цих організмів, джерела їх живлення, швидкості їх обороту та здатності працювати у різних лужних середовищах. Поживні речовини необхідно буде вводити разом із мікробами, щоб підтримувати їхнє життя. Також може бути складно контролювати те, як мікроби, що потрапляють у надра, поширюються, що може стати особливою проблемою, якщо вони генетично модифіковані.

Раніше повідомлялося, що обсяги викидів вуглекислого газу з нафтових пісків Канади значно перевищують офіційні дані.