Війна спричинила свідомий перехід на українську мову та вибір національної ідентичності — соціологічне дослідження

Українці почали значно більше розмовляти українською мовою як у побуті та вдома, так і на роботі, навчанні та під час пошуку інформації в інтернеті. Такі дані соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології оприлюднив провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Володимир Кулик. Опитування проводилось на його замовлення та порівнює аналогічне дослідження за 2017 рік.

Зокрема соціологи виявили різке збільшення частки респондентів, які говорять у повсякденному житті переважно українською мовою, та відповідне зменшення частки російськомовних в Україні. Зокрема у грудні 2022-го 41% опитаних сказали, що спілкуються тільки українською мовою, ще 17% – віддають їй перевагу у більшості ситуацій. При цьому тільки російською говорять 6%, а переважно російською – 9%. Ще майже чверть опитаних — 24% — кажуть, що вживають обидві мови "рівною мірою".

Таким чином у порівнянні з 2017 роком частка україномовних збільшилася на 8%, а частка російськомовних зменшилася аж на 11%. При цьому україномовних тепер більше навіть на сході та півдні —  29% проти 27% російськомовних.

На питання про мову спілкування в родині, то лише 50% зазначають, що спілкуються українською, ще 12% переважно українською, обома мовами порівну – 19%, тільки або переважно російською – 16%, іншими мовами – 2%. Водночас у 2017 році тільки або переважно російською вдома спілкувались  25% опитаних.

Також українці почали більше спілкуватись українською на роботі чи навчанні  - таких 68%, водночас частка російської складає 11%.

Щодо мови в інтернеті, тільки українською та переважно українською користуються по 26% опитаних, тільки російською - 2%, а переважно російською - 4%. 38% респондентів заявили про однакове використання обох мов.

Водночас науковець зазначає, що користування інтернетом відрізняється від двох попередніх сфер використання мови зокрема тим, що в ньому більше інших мов, крім української та російської, насамперед англійської. Особливо це проявляється серед найзаможніших та молодших респондентів.

Також соціологи запитували респондентів про важливість для громадян української та російської мов. Порівняно з 2014 роком з 9 до 58% зросла частка людей, які вважають російську мову взагалі неважливою. При цьому так вважають навіть 46% мешканців півдня та сходу й 35% людей, які самі спілкуються переважно російською.

З тих, хто все ще вважає російську мову важливою, найбільше респондентів указали на її ролі "мови, яку в Україні майже всі розуміють" та "мови більшості людей у східних областях України".

Натомість українську мову вважає неважливою тільки 1% респондентів — 2% серед жителів сходу і 4% серед російськомовних.

Окрім мови, респондентів також запитали про їхню ідентичність. Так, 95% сказали, що пов’язують себе із українською національністю, менш як 2% - російською, 1% - і українською, й російською, а ще 2% - іншою. Зокрема з українською національністю навіть на півдні та сході пов'язують себе аж 90%, тоді як п'ять років тому було 64%.

Водночас якщо 2017 року 68% респондентів заявили, що просто успадкували національність від батьків чи одного з батьків, то 2022-го так сказали всього 48%. Натомість різко зросло число тих, хто зізнається, що вибрав національність за країною (від 24% до 36%) або за ставленням (від 3% до 7%).

«Це, звісно, не означає, що відтепер аж 87% чи бодай 74% наших співвітчизників спілкуватимуться переважно українською, і вже напевно вона не переважатиме відразу на сході та півдні. Але у більш-менш формальному спілкуванні переважна більшість уже розуміє потребу говорити українською мовою. І саме це є найбільшою і найважливішою зміною в мовній ситуації, яку, припускаю, зумовила насамперед російська кривава аґресія», - прокоментував замовлене ним дослідження Володимир Кулик.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

85% українців проти відмови від Криму або Донбасу заради завершення війни – опитування

Опитування проводилось Київським міжнародним інститутом соціології 4–27 грудня 2022 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера серед 2005 респондентів, які в цей час мешкали на території України (в межах, підконтрольних українській владі до 24 лютого 2022 року). Максимальна похибка результатів опитування становить 2,4%.