Як два роки війни в Україні змінили спосіб мислення армії — Bloomberg

Поділитися
Як два роки війни в Україні змінили спосіб мислення армії — Bloomberg © EPA-EFE/OLEG PETRASYUK
Безпілотники стали основною зброєю у війні в Україні.

Відколи Владімір Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, військові планувальники, світові лідери й громадяни намагаються винести уроки з того, що виявилося найбільшою війною в Європі з 1945 року. Видання Bloomberg поділилось декількома способами, які вже змінили хід війни.

1. Діяти малими силами

Замість танків і літаків зброєю війни стали спритні безпілотники. Вони знищують танки, вбивають солдатів і дозволяють обом сторонам сіяти хаос у тилу ворога. Використання Україною недорогих дронів для атак на Чорноморський флот Росії популяризувало дистанційно керовану зброю на морі. А перевага безпілотників спричинила ще один вид конкуренції: перегони за виведення їх з ладу шляхом глушіння сигналів.

Інші країни звертають на це увагу. За оцінками експертів, до 2030 року світовий ринок безпілотників сягне 260 мільярдів доларів, що майже вдесятеро більше, ніж за рік до повномасштабного вторгнення Росії.

Безпілотні апарати дають командирам з обох сторін повітряний огляд поля бою, дозволяючи їм відстежувати пересування противника в режимі реального часу — це одна з причин, чому конфлікт перетворився на війну на виснаження. Це означає, що, незважаючи на весь цей технологічний прогрес, уздовж лінії фронту переважає окопна війна в стилі Першої світової, що підтримується артилерійськими обстрілами.

2. Обрати сторону

Війна в Україні створила більш біполярний світ. Вона змусила Швецію і Фінляндію кинутися в обійми НАТО після того, як вони так довго опиралися вступу до альянсу через страх протистояння з Росією.

Це рішення стало символом того, що світ, який три десятиліття тому вітав кінець історії, знову занурюється в старі розбіжності між Заходом і рештою світу. Україна також відновила свої зусилля щодо вступу до НАТО і Європейського Союзу, після того, як ці перспективи роками були призупинені.

Не всі країни поспішили стати на чийсь бік. Туреччина, член НАТО, яка небезпідставно позиціонує себе як посередник між ворогуючими угрупованнями, не приєдналася до санкцій проти Кремля. Так само, як і Ізраїль та багато країн так званого Глобального Півдня.

Наскільки війна об'єднала США та їхніх традиційних повоєнних союзників, настільки ж вона навчила їх і надійності цих зв'язків. Багато хто в Європі починає сумніватися в непохитності свого трансатлантичного союзника після того, як виділення понад 60 мільярдів доларів військової допомоги Україні затримується.

3. Санкції — не срібна куля

За останні два роки країни G7 наклали на Росію вражаючу кількість санкцій, перекривши їй ринки енергоносіїв, основних товарів і технологій. Вони заблокували значну частину доступу Москви до міжнародної фінансової системи, знерухомили резерви її Центрального банку і заморозили активи сотень фізичних і юридичних осіб.

Але вони не призвели до "масштабних і серйозних наслідків", які прогнозували на початку війни, вони не стримали Росію від війни й не призвели до краху її економіки. Частково це пов'язано зі здатністю країни обходити обмеження або пом'якшувати їхні наслідки. Країни G7 зосереджені на тому, щоб придушити спроби Росії ухилитися від окремих санкцій, таких як санкції на технології та електроніку, що використовуються у зброї, яку вона постачає через треті країни.

4. Незалежність ланцюгів постачання має першочергове значення

Війна виявила критичну важливість внутрішніх ланцюгів постачання. Коли Україна потребує більше військових поставок, їй зазвичай доводиться домовлятися з союзниками; коли це робить Росія, вона частіше може збільшити виробництво на підконтрольних їй підприємствах, розраховуючись при цьому в рублях.

На противагу цьому, європейські країни не поспішали нарощувати військове виробництво і боротися з ухилянням від санкцій. Їхні можливості виробляти й постачати артилерію відстають від російських, що призводить до того, що Україна змушена економити боєприпаси.

5. Це може повторитися

У своїй промові невдовзі після початку вторгнення канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав цей момент Zeitenwende: глибоким переломним моментом в історії. Цей термін став символом того, як війна зруйнувала оптимізм — Європа так довго вірила, що війна такого масштабу ніколи не може статися на її території.

Дональд Трамп стривожив європейців, погрожуючи заохотити Росію до вторгнення в країни, які недостатньо витрачають на оборону. Але вони також мають власні мотиви прислухатися до цього тиску.

 

 

 

 

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі